• Errare humanum est sed stultum est in errore perseverare
    «человеку свойственно ошибаться, но глупо упорствовать в ошибке»
  • Ex nihilo nihil fit

    «из ничего ничто не происходит»
  • Factum est factum

    «что сделано, то сделано»
  • Fas est et ab hoste doceri

    «учиться нужно всегда, даже у врага»
  • Multi multa; nemo omnia novit
    «многие знают многое, никто не знает всё»
  • Nemo debet esse judex in propria causa
    «никто не должен быть судьей в своем собственном деле»
  • Praemonitus praemunitus
    «предупрежден — значит вооружен»
  • Quot capita, tot sententiae
    «сколько голов, столько и мнений»
  • Scire leges non hoc est verba earum tenere, sed vim ac potestatem
    «знание законов состоит не в том, чтобы помнить их слова, а в том, чтобы понимать их смысл»
  • Si vis pacem, para bellum
    «хочешь мира, готовься к войне»
  • Silentium est aurum
    «молчание — золото»
  • Tempora mutantur et nos mutamur in illis
    «времена меняются и мы меняемся с ними»
  • Ubi concordia, ibi victoria
    «где согласие, там победа»
  • A posse ad esse non valet cosequentia
    «по возможному ещё не следует заключать о действительном»
  • Ab initio nullum, semper nullum
    «из ничего ничего и не выйдет»
  • Actore non probante reus absolvitur
    «при недоказанности иска ответчик освобождается»
  • Ad acta
    «к делу»
  • Aliis inserviendo consumor
    «светя другим, сгораю сам» (служа другим, расточаю себя)
  • Aut vincere, aut mori
    «или победить, или умереть»
  • Bona opinio homini tuttior pecunia est
    «добрая слава надёжнее денег»
  • Cujusvis hominis est errare, nullius nisi insipientis in errore perseverare
    «каждому человеку свойственно заблуждаться, но оставаться при заблуждении никому не следует, кроме безрассудного»
  • Est avis in dextra, melior quam quattuor extra

    «птица в правой руке, лучше чем четыре вдалеке»

logo UA

(044) 228-9-226

+38 (066) 860-52-52

+38 (098) 860-52-52

04071, м. Київ,

вул. Костянтинівська, 21, оф. 3

Наслідки порушення законодавства про працю для роботодавця

Адвокатське об’єднання «ПЕРЕМОГА» нагадує, що за грубе порушення законодавства про працю передбачена кримінальна відповідальність.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України передбачає, що з об'єктивної сторони цей злочин може проявитися у діях або бездіяльності у формі:

а) незаконного звільнення працівника з роботи;

б) іншого грубого порушення законодавства про працю.

Звільнення працівника з роботи має визнаватися незаконним, якщо воно здійснене без законних підстав для цього або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом. Такі законні підстави можуть бути загальними або спеціальними. Останні обумовлюються видом трудового договору (строковий, безстроковий тощо), категорією працівників (керівники; працівники, які обслуговують кошти або товарні цінності; працівники, які виконують виховні функції; молоді спеціалісти тощо) та іншими обставинами.

Незаконне звільнення працівника з роботи завжди є грубим порушенням законодавства про працю.

Під іншим грубим порушенням законодавства про працю слід розуміти будь-яке інше, крім незаконного звільнення працівника з роботи, порушення законодавства про працю, яке істотним чином порушило чи могло порушити право громадянина на працю. Це може бути: невидання наказу про звільнення та/або невидача трудової книжки особі, яка хоче звільнитися з роботи в установленому законом порядку; незаконне переведення на іншу роботу чи істотна зміна умов праці; ненадання щорічної чи додаткової відпустки або систематичне ненадання вихідних днів чи перерви для відпочинку і харчування; незаконне притягнення працівника до матеріальної відповідальності; порушення порядку розгляду трудових спорів тощо.

У той же час, Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 41) за порушення законодавства про працю, яке не є грубим, встановлює для роботодавця інший вид відповідальності - адміністративну відповідальність, зокрема, за таке:

1. Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення.

2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

3. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

4. Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві.

5. Інші порушення вимог законодавства про працю.

Крім того, не варто забувати, що згідно зі ст. 235 Кодексу законів про працю України  у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, незаконно звільнений працівник може вимагати відшкодування завданої йому моральної шкоди (ст. 237-1 Кодексу законів про працю України).

Отже, з викладеного вбачається, що законодавець твердо стоїть на сторожі прав та інтересів найманих працівників, встановлюючи для роботодавця різні види відповідальності за порушення законодавства про працю.

Яндекс.Метрика