• Errare humanum est sed stultum est in errore perseverare
    «человеку свойственно ошибаться, но глупо упорствовать в ошибке»
  • Ex nihilo nihil fit

    «из ничего ничто не происходит»
  • Factum est factum

    «что сделано, то сделано»
  • Fas est et ab hoste doceri

    «учиться нужно всегда, даже у врага»
  • Multi multa; nemo omnia novit
    «многие знают многое, никто не знает всё»
  • Nemo debet esse judex in propria causa
    «никто не должен быть судьей в своем собственном деле»
  • Praemonitus praemunitus
    «предупрежден — значит вооружен»
  • Quot capita, tot sententiae
    «сколько голов, столько и мнений»
  • Scire leges non hoc est verba earum tenere, sed vim ac potestatem
    «знание законов состоит не в том, чтобы помнить их слова, а в том, чтобы понимать их смысл»
  • Si vis pacem, para bellum
    «хочешь мира, готовься к войне»
  • Silentium est aurum
    «молчание — золото»
  • Tempora mutantur et nos mutamur in illis
    «времена меняются и мы меняемся с ними»
  • Ubi concordia, ibi victoria
    «где согласие, там победа»
  • A posse ad esse non valet cosequentia
    «по возможному ещё не следует заключать о действительном»
  • Ab initio nullum, semper nullum
    «из ничего ничего и не выйдет»
  • Actore non probante reus absolvitur
    «при недоказанности иска ответчик освобождается»
  • Ad acta
    «к делу»
  • Aliis inserviendo consumor
    «светя другим, сгораю сам» (служа другим, расточаю себя)
  • Aut vincere, aut mori
    «или победить, или умереть»
  • Bona opinio homini tuttior pecunia est
    «добрая слава надёжнее денег»
  • Cujusvis hominis est errare, nullius nisi insipientis in errore perseverare
    «каждому человеку свойственно заблуждаться, но оставаться при заблуждении никому не следует, кроме безрассудного»
  • Est avis in dextra, melior quam quattuor extra

    «птица в правой руке, лучше чем четыре вдалеке»

logo UA

(044) 228-9-226

+38 (066) 860-52-52

+38 (098) 860-52-52

04071, м. Київ,

вул. Костянтинівська, 21, оф. 3

Оплата праці ліквідатора. Хто йому платить і скільки

У цій статті ми торкнемося питання правового регулювання виплати винагороди арбітражному керуючому у такій судовій процедурі банкрутства, як ліквідаційна процедура.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство) гласить, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) за здійснення своїх обов’язків має право на:

а) грошову винагороду;

б) відшкодування витрат.

Так, згідно зі ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий виконує свої повноваження за грошову винагороду, види та розмір якої диференціюються в залежності від судової процедури банкрутства. Нас цікавить процедура ліквідації. А почнемо ми зі складу та розміру винагороди.

Отже, грошова винагорода ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна винагорода визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття господарським судом процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання ліквідатором своїх повноважень. Розмір основної грошової винагороди ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає у ліквідатора в останній день кожного календарного місяця виконання повноважень.

Право ліквідатора на додаткову винагороду виникає з дня фактичного надходження до боржника стягнутих на його користь активів чи їх частини, які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, або з дня фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу.

Витрати ліквідатора відшкодовуються в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання своїх повноважень, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов’язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов’язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій вони перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Які існують джерела оплати праці ліквідатора, і хто все-таки провадить оплату?

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв’язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів і затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, роботу ліквідатора оплачують кредитори підприємства, що ліквідується.

Насамкінець хотілося б зазначити, що господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою у порівнянні з мінімальним розміром заробітної плати. Ось так.

Яндекс.Метрика