• Errare humanum est sed stultum est in errore perseverare
    «человеку свойственно ошибаться, но глупо упорствовать в ошибке»
  • Ex nihilo nihil fit

    «из ничего ничто не происходит»
  • Factum est factum

    «что сделано, то сделано»
  • Fas est et ab hoste doceri

    «учиться нужно всегда, даже у врага»
  • Multi multa; nemo omnia novit
    «многие знают многое, никто не знает всё»
  • Nemo debet esse judex in propria causa
    «никто не должен быть судьей в своем собственном деле»
  • Praemonitus praemunitus
    «предупрежден — значит вооружен»
  • Quot capita, tot sententiae
    «сколько голов, столько и мнений»
  • Scire leges non hoc est verba earum tenere, sed vim ac potestatem
    «знание законов состоит не в том, чтобы помнить их слова, а в том, чтобы понимать их смысл»
  • Si vis pacem, para bellum
    «хочешь мира, готовься к войне»
  • Silentium est aurum
    «молчание — золото»
  • Tempora mutantur et nos mutamur in illis
    «времена меняются и мы меняемся с ними»
  • Ubi concordia, ibi victoria
    «где согласие, там победа»
  • A posse ad esse non valet cosequentia
    «по возможному ещё не следует заключать о действительном»
  • Ab initio nullum, semper nullum
    «из ничего ничего и не выйдет»
  • Actore non probante reus absolvitur
    «при недоказанности иска ответчик освобождается»
  • Ad acta
    «к делу»
  • Aliis inserviendo consumor
    «светя другим, сгораю сам» (служа другим, расточаю себя)
  • Aut vincere, aut mori
    «или победить, или умереть»
  • Bona opinio homini tuttior pecunia est
    «добрая слава надёжнее денег»
  • Cujusvis hominis est errare, nullius nisi insipientis in errore perseverare
    «каждому человеку свойственно заблуждаться, но оставаться при заблуждении никому не следует, кроме безрассудного»
  • Est avis in dextra, melior quam quattuor extra

    «птица в правой руке, лучше чем четыре вдалеке»

logo UA

(044) 228-9-226

+38 (066) 860-52-52

+38 (098) 860-52-52

04071, м. Київ,

вул. Костянтинівська, 21, оф. 3

Як роботодавцю звільнити недостатньо кваліфікованого працівника

Пункт 2 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП) передбачає можливість звільнення працівника у разі виявлення його невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Підставою для розірвання трудового договору тут виступає так звана виявлена невідповідність. Якщо ж працівник, котрий не має документа про освіту або досвіду роботи, був прийнятий на роботу, то в подальшому він, як правило, не може бути звільнений з роботи з причини лише відсутності документа про освіту чи досвіду трудової діяльності, оскільки про таку невідповідність працівника роботодавцю було відомо ще при прийняті працівника на роботу. Виявленою невідповідністю у подібному випадку може бути лише неякісне виконання доручених завдань, неналежне виконання трудових обов’язків працівником через його особисту недостатню кваліфікацію. Водночас, виконання окремих видів робіт передбачає обов’язкову наявність документа про освіту, про присвоєння кваліфікації, про допуск до роботи та ін. Мова йде про вчителів, електриків, водіїв тощо.

Зверніть увагу, для звільнення працівника за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП важливо, щоб неналежне виконання ним трудових обов’язків було результатом саме недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що свідчать про відсутність вини працівника у неналежному виконанні трудових обов’язків. Саме тому низьку кваліфікацію слід відрізняти від систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

У п. 21 постанови № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» Пленум Верховного Суду України, окрім іншого, зазначив, що при розгляді справ про звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки, і його неможливо перевести на іншу роботу. Не можна визнати законним звільнення людини по п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП лише з мотивів відсутності у неї спеціальної освіти, якщо відповідно до чинного законодавства її наявність не є обов’язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Проте, у випадках, коли згідно із законодавством виконання певної роботи допускається після надання в установленому порядку спеціального права (водії авто-, електротранспорту тощо), позбавлення особи цього права цілком може слугувати підставою для її звільнення.

Отже, як роботодавцю оцінити професійний рівень працівника та визначити його відповідність посаді, яку той обіймає? Для початку потрібно провести атестацію такого працівника в порядку, передбаченому Законом України «Про професійний розвиток працівників» та іншими нормативно-правовими актами (у розрізі конкретних професій).

У випадку прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцю перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає професійному рівню працівника, або направити його на навчання з подальшою повторною атестацією. У разі відмови працівника від переведення на іншу посаду чи роботу, що відповідає його кваліфікаційному рівню, або від професійного навчання за рахунок коштів роботодавця останній за результатами атестації має право не пізніше двомісячного строку з дня атестації звільнити працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Для різних категорій працівників існують свої особливості атестації. Крім того, є такі категорії, які взагалі не підлягають атестації (неповнолітні, вагітні жінки та ін.). Ми ведемо до того, що навіть атестацію юридично грамотно провести вдається далеко не кожному власнику або уповноваженому ним органу, не кажучи вже про законне звільнення працівника на підставі даних про його невідповідність.

Судова практика, до речі, свідчить про те, що висновок суду про недостатність в особи кваліфікації, яка перешкоджає належним чином виконувати трудову функцію, не може ґрунтуватися лише на матеріалах атестаційної комісії й показаннях свідків за відсутності інших об’єктивних відомостей щодо недостатньої кваліфікації, якими, зокрема, можуть бути документи, звіти, плани, доповідні та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов’язків.

Таким чином, просто провести атестацію працівника ще недостатньо. Значить, для того, щоб звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП відбулось законно і не було відмінене судом, куди може звернутися ображений звільнений працівник, радимо Вам перед тим, як розпочати процес звільнення поганого працівника, звернутися до Адвокатського об’єднання «ПЕРЕМОГА». Наші юристи уважно Вас вислухають, проконсультують, розроблять оптимальний механізм звільнення недостатньо кваліфікованого працівника, допоможуть провести його атестацію, відшукають інші докази невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, підкріплюючи потрібним документом кожну Вашу дію як керівника, котрий хоче позбутися працівника, що не приносить компанії жодної користі.

Яндекс.Метрика