• Errare humanum est sed stultum est in errore perseverare
    «человеку свойственно ошибаться, но глупо упорствовать в ошибке»
  • Ex nihilo nihil fit

    «из ничего ничто не происходит»
  • Factum est factum

    «что сделано, то сделано»
  • Fas est et ab hoste doceri

    «учиться нужно всегда, даже у врага»
  • Multi multa; nemo omnia novit
    «многие знают многое, никто не знает всё»
  • Nemo debet esse judex in propria causa
    «никто не должен быть судьей в своем собственном деле»
  • Praemonitus praemunitus
    «предупрежден — значит вооружен»
  • Quot capita, tot sententiae
    «сколько голов, столько и мнений»
  • Scire leges non hoc est verba earum tenere, sed vim ac potestatem
    «знание законов состоит не в том, чтобы помнить их слова, а в том, чтобы понимать их смысл»
  • Si vis pacem, para bellum
    «хочешь мира, готовься к войне»
  • Silentium est aurum
    «молчание — золото»
  • Tempora mutantur et nos mutamur in illis
    «времена меняются и мы меняемся с ними»
  • Ubi concordia, ibi victoria
    «где согласие, там победа»
  • A posse ad esse non valet cosequentia
    «по возможному ещё не следует заключать о действительном»
  • Ab initio nullum, semper nullum
    «из ничего ничего и не выйдет»
  • Actore non probante reus absolvitur
    «при недоказанности иска ответчик освобождается»
  • Ad acta
    «к делу»
  • Aliis inserviendo consumor
    «светя другим, сгораю сам» (служа другим, расточаю себя)
  • Aut vincere, aut mori
    «или победить, или умереть»
  • Bona opinio homini tuttior pecunia est
    «добрая слава надёжнее денег»
  • Cujusvis hominis est errare, nullius nisi insipientis in errore perseverare
    «каждому человеку свойственно заблуждаться, но оставаться при заблуждении никому не следует, кроме безрассудного»
  • Est avis in dextra, melior quam quattuor extra

    «птица в правой руке, лучше чем четыре вдалеке»

logo UA

(044) 228-9-226

+38 (066) 860-52-52

+38 (098) 860-52-52

04071, м. Київ,

вул. Костянтинівська, 21, оф. 3

Підготували постійному клієнтові письмову відмову на запит прокурора

Постійному клієнту Адвокатського об’єднання «ПЕРЕМОГА» – провайдеру телекомунікаційних послуг – надійшов запит із прокуратури про надання інформації та документів.

Юристи нашого об’єднання, пам’ятаючи, що згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству, здійснили оперативний правовий аналіз отриманого запиту.

Із змісту запиту правоохоронного органу вбачалося, що прокуратура намагалася здійснити перевірку правомірності використання нашим клієнтом об’єктів інтелектуальної власності, що було прямим порушенням вимог викладеної вище норми, адже чинне законодавство наділяє відповідною компетенцією з вирішення даного питання конкретний орган відомчого управління та контролю – Державну службу інтелектуальної власності України.

Так, у відповідності до підпункту 8) пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 674 «Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності» державний інспектор з питань інтелектуальної власності проводить планові та позапланові перевірки суб'єктів господарювання у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, розповсюдження, прокату, зберігання, переміщення примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних та виробництва дисків і матриць, а також використання експорту та імпорту обладнання і сировини для їх вироблення та у разі публічного і повторного виконання, сповіщення, демонстрації або використання іншим способом об'єктів авторського права і суміжних прав.

У той же час, відповідно до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» наглядовим та регулюючим державним органом у галузі телерадіомовлення є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, яка, окрім іншого, здійснює нагляд за дотриманням і виконанням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензії (ч. 7 ст. 11 зазначеного Закону).

Таким чином, прокурор підмінив органи відомчого управління та контролю, перетягнувши на себе функції Державної служби інтелектуальної власності України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що, звісно, було неприпустимим.

Крім того, прокурор як на підставу запитування інформації від клієнта посилався на п. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», який, однак, наділяє прокурора правом одержувати документи та інформацію лише від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій, а не від приватних підприємств, яким був клієнт АО «ПЕРЕМОГА».

Також варто зазначити, що згідно з підпунктом 9.5.1 пункту 9.5 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 15.01.2013 № 3, засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки. Службові, процесуальні, фінансово-господарські та інші документи, які складені в органах прокуратури, копії цих документів, а також вхідні та вихідні документи посвідчуються чи завіряються печатками або штампами (підпункт 18.2.1 пункту 18.2 тієї ж Інструкції).

У порушення наведених норм у запиті прокурора, адресованому нашому клієнту, печатка була відсутня.

Таким чином, прокурорський запит суперечив законодавству України, а прокурором було порушено вимоги ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, ми підготували клієнту обґрунтований відмовний лист на запит прокурора, і більше нашого клієнта прокуратура не турбувала.

Яндекс.Метрика