• Errare humanum est sed stultum est in errore perseverare
    «человеку свойственно ошибаться, но глупо упорствовать в ошибке»
  • Ex nihilo nihil fit

    «из ничего ничто не происходит»
  • Factum est factum

    «что сделано, то сделано»
  • Fas est et ab hoste doceri

    «учиться нужно всегда, даже у врага»
  • Multi multa; nemo omnia novit
    «многие знают многое, никто не знает всё»
  • Nemo debet esse judex in propria causa
    «никто не должен быть судьей в своем собственном деле»
  • Praemonitus praemunitus
    «предупрежден — значит вооружен»
  • Quot capita, tot sententiae
    «сколько голов, столько и мнений»
  • Scire leges non hoc est verba earum tenere, sed vim ac potestatem
    «знание законов состоит не в том, чтобы помнить их слова, а в том, чтобы понимать их смысл»
  • Si vis pacem, para bellum
    «хочешь мира, готовься к войне»
  • Silentium est aurum
    «молчание — золото»
  • Tempora mutantur et nos mutamur in illis
    «времена меняются и мы меняемся с ними»
  • Ubi concordia, ibi victoria
    «где согласие, там победа»
  • A posse ad esse non valet cosequentia
    «по возможному ещё не следует заключать о действительном»
  • Ab initio nullum, semper nullum
    «из ничего ничего и не выйдет»
  • Actore non probante reus absolvitur
    «при недоказанности иска ответчик освобождается»
  • Ad acta
    «к делу»
  • Aliis inserviendo consumor
    «светя другим, сгораю сам» (служа другим, расточаю себя)
  • Aut vincere, aut mori
    «или победить, или умереть»
  • Bona opinio homini tuttior pecunia est
    «добрая слава надёжнее денег»
  • Cujusvis hominis est errare, nullius nisi insipientis in errore perseverare
    «каждому человеку свойственно заблуждаться, но оставаться при заблуждении никому не следует, кроме безрассудного»
  • Est avis in dextra, melior quam quattuor extra

    «птица в правой руке, лучше чем четыре вдалеке»

logo UA

(044) 228-9-226

+38 (066) 860-52-52

+38 (098) 860-52-52

04071, м. Київ,

вул. Костянтинівська, 21, оф. 3

Супроводили скасування судового наказу про стягнення заборгованості

Юристи Адвокатського об’єднання «ПЕРЕМОГА» посприяли скасуванню судового наказу, виданого районним судом, про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на користь комунального підприємства УЖКГ.

До нашого об’єднання звернулася жінка з проханням зробити щось із судовим наказом, за яким невідомо звідки їй загрожувало стягнення 4000 гривень.

Детально ознайомившись з документами, фахівці АО «ПЕРЕМОГА» відразу з’ясували, що наказ є необґрунтованим та незаконним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно з п. 1 та 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України  суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо: заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу; із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Так от, стягувач жодного разу письмово не повідомляв нашу клієнтку про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги та не ставив вимогу про її оплату, внаслідок чого вона могла б заперечити проти нарахування їй заборгованості або іншим чином відреагувати на неї.

Про наявність боргу у розмірі 4000 грн. жінка дізналася лише з судового наказу.

Крім того, у заяві про видачу судового наказу стягувач жодним доказом не підтвердив факт надання житлово-комунальних послуг особисто нашій клієнтці. Як виявилося, вона взагалі не проживала у квартирі, по якій КП УЖКГ нарахувало борг, там мешкали зовсім інші люди.

В цілому, нарахування боргу стягувачем було вибірковим і безпідставним.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011  № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Згідно з п. 13 цієї ж постанови, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК ), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Враховуючи вищевикладене, юристи АО «ПЕРЕМОГА» дійшли висновку, що між КП УЖКГ та жінкою, яка звернулася до них за юридичною допомогою, існував спір про право, а значить наказ районного суду, прийнятий на підставі заяви стягувача у рамках наказного провадження, підлягав скасуванню. Про це потрібно було лише грамотно заявити.

Таким чином, на підставі викладеного, наші фахівці підготували відповідну заяву про скасування судового наказу, яку згодом підтримали в суді та захистили свою клієнтку від безпідставного стягнення з неї вигаданого боргу у розмірі 4000 гривень.

Яндекс.Метрика