• Errare humanum est sed stultum est in errore perseverare
    «человеку свойственно ошибаться, но глупо упорствовать в ошибке»
  • Ex nihilo nihil fit

    «из ничего ничто не происходит»
  • Factum est factum

    «что сделано, то сделано»
  • Fas est et ab hoste doceri

    «учиться нужно всегда, даже у врага»
  • Multi multa; nemo omnia novit
    «многие знают многое, никто не знает всё»
  • Nemo debet esse judex in propria causa
    «никто не должен быть судьей в своем собственном деле»
  • Praemonitus praemunitus
    «предупрежден — значит вооружен»
  • Quot capita, tot sententiae
    «сколько голов, столько и мнений»
  • Scire leges non hoc est verba earum tenere, sed vim ac potestatem
    «знание законов состоит не в том, чтобы помнить их слова, а в том, чтобы понимать их смысл»
  • Si vis pacem, para bellum
    «хочешь мира, готовься к войне»
  • Silentium est aurum
    «молчание — золото»
  • Tempora mutantur et nos mutamur in illis
    «времена меняются и мы меняемся с ними»
  • Ubi concordia, ibi victoria
    «где согласие, там победа»
  • A posse ad esse non valet cosequentia
    «по возможному ещё не следует заключать о действительном»
  • Ab initio nullum, semper nullum
    «из ничего ничего и не выйдет»
  • Actore non probante reus absolvitur
    «при недоказанности иска ответчик освобождается»
  • Ad acta
    «к делу»
  • Aliis inserviendo consumor
    «светя другим, сгораю сам» (служа другим, расточаю себя)
  • Aut vincere, aut mori
    «или победить, или умереть»
  • Bona opinio homini tuttior pecunia est
    «добрая слава надёжнее денег»
  • Cujusvis hominis est errare, nullius nisi insipientis in errore perseverare
    «каждому человеку свойственно заблуждаться, но оставаться при заблуждении никому не следует, кроме безрассудного»
  • Est avis in dextra, melior quam quattuor extra

    «птица в правой руке, лучше чем четыре вдалеке»

logo UA

(044) 228-9-226

+38 (066) 860-52-52

+38 (098) 860-52-52

04071, м. Київ,

вул. Костянтинівська, 21, оф. 3

Визнали через суд право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом

До Адвокатського об’єднання «ПЕРЕМОГА» звернулася жінка, котра була єдиним спадкоємцем за законом після свого померлого чоловіка. У померлого залишився житловий будинок на території однієї селищної ради Київської області, на який чоловік не оформив право власності, а також земельна ділянка в тій же місцевості для ведення особистого підсобного господарства, що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю.

Складність ситуації полягала в тому, що державний нотаріус відмовив нашій клієнтці у видачі свідоцтва про право на спадщину з мотивів ненадання правового документу, на підставі якого зареєстровано право власності померлого на житловий будинок та відсутності витягу з Державного земельного кадастру на належну померлому земельну ділянку. Для вирішення питання оформлення спадщини нотаріус запропонував їй звернутися до суду.

Оскільки самостійно підготувати відповідну позовну заяву жінка не могла, вона звернулася за юридичною допомогою до АО «ПЕРЕМОГА». Ми, в свою чергу, швидко увійшли в курс справи й оперативно підготували потрібні документи до районного суду, поставивши відповідачем селищну раду, а нотаріуса зробивши третьою особою на стороні відповідача. Позовні ж вимоги, в цілому, зводилися до наступного.

Померлий був зареєстрований та постійно мешкав разом з нашою клієнткою у вказаному вище будинку, що підтверджувалося, передусім, будинковою книгою та довідкою виконкому селищної ради, які ми попередньо (спеціально для суду) замовили у клієнтки.

Спадкодавець тривалий час володів та користувався належним йому майном, по суті, виступаючи повноцінним законним власником з відповідними правомочностями, хай навіть і без оформлення правовстановлюючих документів, а його дружина стала його єдиним спадкоємцем за законом першої черги, який прийняв спадщину.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи наявними ставали усі підстави для визнання за нашою клієнткою права власності в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка на нерухоме майно та земельну ділянку.

Таким чином, обчисливши судовий збір із даних нормативної грошової оцінки земель та інвентаризаційної вартості нерухомого майна, ми негайно звернулися до суду.

Результат роботи юристів АО «ПЕРЕМОГА» незабаром трансформувався у рішення суду на користь нашої клієнтки – і вона відразу стала повноцінним спадкоємцем свого чоловіка з усіма підтверджуючими документами.

Яндекс.Метрика